Новини

21.02.2020

Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» набирає чинності з 19 квітня 2020 року.
21 лютого в Харкові відбувся семінар електронного торговельного майданчика E-Tender з питань публічних закупівель за участі розробників. Відкрив захід перший заступник голови ХОДА Віталій Погосян. Він зазначив, що зміни, які набирають чинності, з одного боку, значно розширюють можливості, а з іншого - сам процес стає суворішим до порушень.
«Ми плануємо разом з громадськими організаціями та Prozzoro проводити серії тренінгів з роз'ясненнями по всьому нашому регіону. Не тільки в Харкові, але й у районах області», - повідомив Віталій Погосян.

За словами першого заступника голови ХОДА, за підсумками 2019 року середній показник учасників тендерів - 2,53. Він зазначив, що ціль – вийти на показник понад 3.
«У нас область дуже велика, за минулий рік у нас проведено велику кількість тендерів на суму близько 8 млрд гривень, - сказав Віталій Погосян. – Сума, яку вдалося зекономити в минулому році, склала 320 млн грн».
Довідка. Нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі» набирає чинності 19 квітня 2020 року. Вона передбачає низку кардинальних змін, які раніше не застосовувались у публічних закупівлях. Це і спрощенні закупівлі (з 50,0 тисяч гривень), і публікація звітів про укладені договори з 0 гривень, і використання електронного каталогу для закупівель товарів («Prozorro-market»), поступовий перехід від тендерних комітетів до уповноваженої особи для здійснення закупівель, підвищення персональної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель тощо.


20.02.2020

Голова ХОДА повідомив, що наш регіон може стати транзитним для переміщення пасажирів, яких евакуювали з КНР.
Олексій Кучер разом з усіма відповідними службами знаходився в аеропорту «Харків» з 5:30 20 лютого.
«Приводу для паніки немає. Харківська область повністю готова. Усі дії відпрацьовані. Усі відповідні служби зараз знаходяться тут. До можливого прийняття літака ми готувалися з учора. Усі ті люди, а їх 73 особи, які прибувають в Україну, є здоровими. Вони пройшли перевірку спочатку китайськими лікарями, після цього ще раз їх перевірили наші лікарі, які прибули туди. Ми знаємо на сьогодні, що 4 особи, в яких була підозра на коронавірус, не були прийняті на борт. За деякий час, якщо підозра не підтвердиться, ми їх теж повернемо», - повідомив голова ХОДА.

20.02.2020

Літак, який евакуював українців з Китаю, приземлився в аеропорту «Харків». З нашого регіону людей перевозитимуть до Нових Санжарів Полтавської області.
За інформацією голови ХОДА Олексія Кучера, одразу після приземлення на борту розпочалась перевірка пасажирів медиками, а також заходи прикордонного та митного контролю.
«Через термінал аеропорту ці пасажири не проходитимуть. Їх автобусами доправлять до Нових Санжарів Полтавської області, де люди будуть знаходитися у закритому медичному закладі Національної гвардії України», - повідомив голова ХОДА.


Голова Дергачівської районної державної адміністрації


 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 

влажн.:

давл.:

ветер:

 

До уваги платників податків

 Електронні сервіси ДПС на допомогу платникам

Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу громадян, що наразі податкова служба представляє своїм платникам безліч електронних сервісів. Зокрема, за допомогою приватної частини сервісу «Електронний кабінет платника» (далі - ЕКП), що розташований за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, існує можливість отримання інформації про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Зазначена інформація набуває особливої актуальності і для громадян, і для державних службовців в період проведення кампанії декларування. Тобто громадянам необов'язково звертатися до інспекції щодо отримання довідки про свої доходи. Одержати її можна за допомогою Електронного кабінету. В цих випадках, робота з електронним сервісом в особистому кабінеті здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Податкова служба Харківщини закликає громадян активніше користуватися електронними сервісами, адже це і зручно, і швидко, і сучасно.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1165: більш ефективна боротьба з мінімізаторами, більше захисту прав сумлінних платників

Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) зарекомендувала себе як ефективний інструмент у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ. За час свого існування вона кілька разів змінювалася і з кожною новою ітерацією все ефективніше виконувала свою функцію: бути стримуючим фактором для несумлінних платників, що у незаконний спосіб отримують податкові вигоди, одночасно забезпечуючи дотримання прав та гарантій законослухняних платників податків. На сьогодні порядок зупинення реєстрації ПН/РК регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020. Постанова № 1165 – це результат широкого та тривалого діалогу між органами виконавчої влади, правоохоронними органами, народними депутатами, представниками громадськості та бізнесу. Відтепер критерії ризиковості платника ПДВ затверджені саме Кабінетом Міністрів України, що усунуло всі суперечливі моменти, які мали місце під час чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 та які стосувалися питань затвердження таких критеріїв ДФС. Іншою істотною зміною є виведення з-під правового регулювання постанови КМУ № 1165 порядку прийняття рішення про  реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте такий порядок затверджено наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520. Важливим нововведенням постанови № 1165 стало внесення змін до ознак безумовної реєстрації та показників позитивної податкової історії, у разі відповідності яким не зупиняється реєстрація ПН/РК в ЄРПН. Таким чином, платник податку зацікавлений у своєчасній та повній сплаті ПДВ, інших податків і зборів та ЄСВ, що сприяє стимулюванню дотримання законодавства про працю, в частині офіційного працевлаштування. Також для упередження формування фіктивного податкового кредиту несумлінними платниками податку, які підлаштовуються до ознак та показників, за якими здійснюється реєстрація ПН/РК в ЄРПН, внесені зміни до критеріїв, за якими проводиться автоматизований моніторинг. Ці зміни сприятимуть наповненню бюджету та запобіганню мінімізаційним схемам. Разом з тим постанова № 1165 забезпечує кращий захист прав платників податків. Зокрема, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за результатами розгляду пояснень та копій документів тепер не може перевищувати 5 робочих днів. Раніше максимальний термін становив 7 робочих днів. З огляду на те, що всі рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймає комісія регіонального рівня, платник податку тепер може оскаржити рішення про відмову в адміністративному порядку, що забезпечує швидке досудове вирішення спору. Крім того, у разі включення суб'єкта господарювання до переліку ризикових платників податку платник тепер має можливість подати в електронному вигляді інформацію та копії щодо спростування відповідності критерію ризиковості документів до комісії регіонального рівня, яка протягом 7 робочих днів зобов'язана прийняти відповідне рішення. Таким чином, урегульовано вирішення спірних питань щодо відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Знижуються затрати часу платника податку для вирішення зазначеного питання та зникає необхідність відвідування контролюючого органу. ДПС регулярно проводить координаційні зустрічі з керівництвом СБУ, ДБР, ДФС та інших правоохоронних органів, метою яких є збільшення ефективності боротьби з шахрайськими схемами, зокрема і у сфері податку на додану вартість. Також податкова активно працює разом з Мінфіном та Комітетом Верховної Ради щодо подальшого вдосконалення системи моніторингу як нормативно, так і з точки зору ефективності боротьби із зловживаннями та забезпечення прав сумлінних платників податків.

Оподаткування доходів від продажу самостійно вирощеної продукції тваринництва

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.  Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню) доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5,15,16 та 41 УКТ ЗЕД , якщо сума доходу сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року( в 2019 році – 208650 грн.)  Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.  Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений ПКУ розмір, фізична особа зобов'язана падати до контролюючого органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі радою, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тварин­ництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Отже, якщо фізичною особою протягом 2019 року отримано доходи, які перевищують норми, встановлені пп. 165.1.24 ст. 165 ПКУ, та з яких не утримано ПДФО та військовий збір, така фізична особа зобов'язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податкові зобов'язання у визначений законодавством строк.

За порушення граничних термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачена відповідальність

Відповідно до п. 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: - 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ. У разі реєстрації ПН/РК до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються. Відповідно до п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, ПН/РК в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ. Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником ПДВ податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з ПДВ, зазначеної в такій ПН/РК або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі реєстрації в ЄРПН податкової ПН/РК, зазначених в абзаці першому п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120¹.2 ст. 120¹ ПКУ та п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ, не застосовуються. Крім того, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу  ХХ ПКУ норми п. 120¹.1 ст. 120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.

Нарахування заробітної плати (доходу) за минулі періоди: визначення розміру єдиного внеску

Обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною 5 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями(далі – Закон № 2464), здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок. Норми встановлені частиною 4 ст. 9 Закону Закон № 2464.

Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті

Триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Лише за останні три дні ДПС надано понад 32 тис. відповідей на запити про доходи громадян. Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису. Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу. Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Згідно з Регламентом комп'ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев'яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року. Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік. Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/408283.html

Яка сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян?

Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,0грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року. Згідно з п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку. Довідково: прожитковий мінімум з 01 січня 2020 - 2102,0грн.

Залучайтесь до тестування програмних РРО, завантаживши додаток «пРРОсто»

З 19 квітня 2020 у платників податків виникає право на використання програмних РРО як альтернативи традиційним. Для застосування програмних РРО ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій, поряд з цим, платники зможуть використовувати програмні РРО, доступні на ринку. Для ознайомлення платників з роботою програмного забезпечення ДПС України з початку січня 2020 надала  для тестування своє програмне рішення - перший реліз безкоштовного додатку «пРРОсто», який є MVP (minimum viable product) версією для тестування. Наступні релізи відбуватимуться після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог інтерфейсу (API). Поки що  додаток працює лише в режимі онлайн. Наступні релізи нададуть  можливості застосування режиму оффлайн,  як передбачено  Законом №128-ІХ. Програма «пРРОсто” взаємодіятиме через інтернет з фіскальним сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс (API), і виконуватиме функції: формування чеку, підписання, відправлення та відображення  чеків встановленого формату,  відкриття та закриття зміни, формування звітів, перегляд даних, завантаження баз даних товарів, оновлення товарів, позицій та цін та інші, які будуть додатково виходити в наступних релізах, до 19 квітня 2020. Програмне рішення для смартфонів та планшетів, що підтримують операційні системи Android та iOS, доступне для зареєстрованих користувачів, які виявили зацікавленість у тестуванні. Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/. У разі неотримання запрошення, пропонуємо записатись на тестування повторно, подавши електронну заявку за вказаною адресою. Ваші зауваження та пропозиції до роботи програми можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».

Які платники єдиного податку не застосовують РРО з 19 квітня 2020?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до якого Законом від 20.09 2019 № 128-IX внесено зміни,  що набувають чинності з 19 квітня 2020 року. З урахуванням внесених змін, РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.   Крім того, до 01 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ-ї – ІV-ї груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

Новації в оподаткуванні ПДВ: до 1 січня 2023 року діє пільга з ПДВ для боржника або поручителя, які погашають заборгованість перед кредиторами

У зв'язку із набуттям чинності Закону України від 20 грудня 2019 року № 425 «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425) повідомляємо про окремі зміни, які відбулися у частині оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ). До 1 січня 2023 року продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку - боржника або поручителя (майнового поручителя-заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно із цим пунктом, платники податку-боржник або поручитель (майновий поручитель-заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п.198.5 ст.198 та п.199.1 ст.199 розд.V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (п.46 підрозд.2 розд.XX ПКУ). При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією п.46 підрозд.2 розд.XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набуття чинності Законом № 425, а саме з 29 грудня 2019 року, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюються платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку-поручителем (майновим поручителем-заставодавцем, іпотекодавцем). Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597. Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414 «Про фінансову реструктуризацію». Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 5 червня 2003 року № 898 «Про іпотеку» (далі – Закон № 898). Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (ст.1 Закону № 898). Крім того, починаючи з 29 грудня 2019 року, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів- заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абз.І п.46 підрозд.2 розд.XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики). У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі п.46 підрозд.2 розд.XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Отримали подарунок: що необхідно знати 

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2019 року не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1 043,25 грн на місяць. Так, згідно з пп.165.1.39ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатиметься вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25%однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. З різниці між вартістю подарунку та його неоподатковуваною вартістю справлятиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 %. Однак, зверніть увагу, дане правило застосовується лише до подарунків у натуральній формі. При оподаткуванні подарунків важливим є те, від кого він отриманий: від суб'єкта господарювання (юридичної особи або ФОП) чи фізичної особи. При отриманні дарунка від СГД, податковим агентом, відповідальним за сплату податку до бюджету, є такий суб'єкт господарювання. Тобто, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір (1043,25 грн.) то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому вказана сума перевищення також є об'єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу. Якщо подарунок отримано від фізичної особи, особою, відповідальною за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровуваний. В цьому випадку застосовуються норми  статті 174 ПКУ. Подарунок, що отримала фізична особа від членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою. Такі фізичні особи не зобов'язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу та можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації (зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 ПКУ). Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%. Дохід зазначається в річній податковій декларації, крім нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними — резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунка. Фізична особа — нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи — резидента, зобов'язана сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% +1,5% військового збору. Однак це не стосується подарунків у вигляді грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ПКУ). Тобто подарунки у грошовій формі оподатковуються ПДФО і ВЗ у загальному порядку. Слід відмітити, що в 2020 році не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1180,75 грн на місяць.

Увага платникам земельного податку! 20 лютого – останній день подання податкової декларації з плати за землю

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів № 560. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. 

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що сільськогосподарським товаровиробникам для набуття або підтвердження у 2020 році статусу платника єдиного податку четвертої групи потрібно до 20 лютого 2020 року надати податкову звітність: - загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); - звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Необхідно пам'ятати, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є: - неподання повного пакету податкової звітності з обов'язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України), - менший, ніж 75 % розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва у юридичної особи (част. 4 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України). 

Як підприємцю – «загальносистемнику» виправити помилки

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, якщо підприємець самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Уточнення (виправлення) сум податкового зобов'язання здійснюється у розділі VII «Розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» декларації. У зазначеному розділі потрібно зазначати суму, на яку збільшується чи зменшується податкове зобов'язання з ПДФО або військового збору у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. При цьому в рядку 27 декларації зазначається сума штрафу, яка теж розраховується самостійно підприємцем у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Сума пені, нарахована підприємцем у такому випадку, зазначається ним у рядку 28 декларації, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів 

Деклараційна кампанія 2020 продовжується. Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків). Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації. У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами. Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника ПДФО: а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; б) поштові податки; в) податки на реалізацію (продаж); г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав. Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України. 

Обчислення та сплата фізичною особою транспортного податку 

Обчисленн


Подождите...