Новини
УВАГА!
20 січня 2021 року о 14.25 годині Департаментом цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації буде проводитись планова технічна перевірка засобів оповіщення населення Харківської області з включенням електросирен.
Уривчасте звучання електросирен означає - «УВАГА ВСІМ!».
Почувши звучання електросирен, необхідно включити обласне телебачення UA: ХАРКІВ або радіомовлення (дротове чи ефірне на частоті 106,1 МГц) для прослуховування повідомлень, що передаються. У подальшому діяти відповідно до отриманої інформації.
Під час проведення технічної перевірки необхідно зберігати спокій та продовжувати свої справи.
ОЗНАКИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ТА ОБМОРОЖЕННЯ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР
Через морозну погоду, яка встановилася останніми днями в країні, збільшилася можливість переохолодження й обмороження
Щоб вберегтись від переохолодження та обмороження, дотримуйтесь наступних правил:
– скоротіть своє перебування на вулиці, а без необхідності не виходьте на сильний мороз;
-
перед виходом на вулицю поїжте – вам необхідна додаткова енергія;
– правильно одягайтесь. Одяг повинен бути багатошаровим, бажано з натуральних тканин, він не повинен стискати рухів. У морози краще носити термобілизну. Обирайте просторе та водонепроникне взуття з теплими устілками з фетру. Обов'язково одягайте головний убір, рукавички та шарф. Рукавиці краще одягати з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині;
– за 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним захисним кремом, який не містить воду;
– не виходьте на мороз із вологим волосся;
– на морозі весь час намагайтесь рухатися – це покращить кровообіг;
– якщо довго перебуваєте на вулиці, обов'язково кожні півгодини заходьте у тепле приміщення;
– вживайте більше теплої рідини – це сприяє кращій терморегуляції організму;
– не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;
– не вживайте алкоголь. Хоча алкоголь і підсилює приплив крові до шкіри, але при цьому кров відходить від інших життєво важливих органів, у результаті чого температура тіла швидко падає;
– не торкайтесь металу руками – можна обморозити шкіру;
– не носіть на морозі металевих прикрас;
-
пам'ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її у теплому приміщенні.
При тривалому знаходженні на морозі можуть з'явитися переохолодження та навіть обмороження.
Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг, млявість, сонливість.
Допомога: якщо температура тіла вища за 34°, то людину необхідно зігріти у теплому приміщенні, дати випити теплий безалкогольний напій та нагодувати. Якщо на людині мокрий одяг, зняти його. Якщо температура тіла нижча за 34°, потрібна термінова госпіталізація.
При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур).
До обмороження більш схильні ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук та ніг.
При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.
При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з'являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла.
Третя і четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.
У разі появи симптомів обмороження потрібно звернутися до лікаря. При обмороженні неприпустимо швидко зігрівати уражені ділянки тіла (поливати гарячою водою, прикладати до гарячої батареї). Не варто розтирати уражені ділянки шкіри – можна травмувати шкіру і занести інфекцію. Постраждалого з будь-яким видом обмороження необхідно помістити у тепле приміщення, зігріти ковдрою, дати теплий чай. На обморожені ділянки тіла для поступового зігрівання накласти термоізольовану пов'язку (ватно-марлеву, бавовняну).
Подбайте заздалегідь про те, щоб зимові прогулянки були для вас комфортними і не стали причиною обмороження! Стежте за прогнозом погоди. Не виходьте з дому у сильний мороз без нагальної потреби.
На Харківщині з візитом - Віце-прем’єр-міністр Польщі Пьотр Ґлінський
У нашому регіоні польська делегація взяла участь у низці заходів, присвячених вшануванню пам‘яті жертв комуністичного режиму.
У Міжнародному аеропорту м. Харкова Віце-прем'єр-міністра, Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща Пьотра Ґлінського зустрів перший заступник голови ХОДА Марк Беккер. Він передав представникам польської делегації слова вітання від керівника області Юлії Світличної.
Під час візиту на Харківщину разом із Марком Беккером та Віце-прем'єр-міністром України Павлом Розенком представники польської делегації та члени «Катинських родин» поклали квіти до меморіальної дошки, присвяченої розстрілу польських громадян та офіцерів, на будівлі колишнього обласного управління НКВС.
Також у рамках свого візиту до нашої області представники офіційної делегації взяли участь у церемонії вшанування пам'яті жертв тоталітаризму, що відбулася на території Українсько-польського меморіалу жертвам тоталітаризму в П'ятихатках. Під час церемонії присутні гості поклали вінки та запалили лампади біля польської вівтарної стіни. Також відбулась меса.
Довідка Українського інституту національної пам'яті. У вересні 1939 року Третій рейх разом із СРСР розв'язали Другу світову війну, здійснивши агресію щодо Польщі. 28 вересня 1939 року розділ Польської Республіки завершився підписанням «Договору про дружбу і кордони» між Третім рейхом і СРСР. У радянському полоні опинилося кільканадцять тисяч польських офіцерів та кілька сотень тисяч солдат – поляків, українців, євреїв, білорусів, литовців, вірмен, які були громадянами Польщі. На початок березня 1940 року в трьох таборах військовополонених - Старобільському, Козельському, Осташковському – було ув'язнено 14 700 офіцерів польської армії, службовців прикордонної охорони та поліції. Іще 11 000 знаходилися у в'язницях Західної України та Західної Білорусії.
5 березня 1940 року нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія представиви на розгляд Політбюро ЦК ВКП(б) доповідну записку, в якій запропонував знищити полонених офіцерів польської армії.
Бранців Старобільського табору (3820) розстрілювали в приміщенні Управління НКВД у центрі Харкова та ховали в лісі, на таємному цвинтарі в передмісті П'ятихатки. Тих, хто перебував у Осташковському таборі (6311) – в УНКВД Калініна (тепер – Твер), в'язнів Козельського табору (4421) розстріляли під Смоленськом у Катині.