Новини
УВАГА!
20 січня 2021 року о 14.25 годині Департаментом цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації буде проводитись планова технічна перевірка засобів оповіщення населення Харківської області з включенням електросирен.
Уривчасте звучання електросирен означає - «УВАГА ВСІМ!».
Почувши звучання електросирен, необхідно включити обласне телебачення UA: ХАРКІВ або радіомовлення (дротове чи ефірне на частоті 106,1 МГц) для прослуховування повідомлень, що передаються. У подальшому діяти відповідно до отриманої інформації.
Під час проведення технічної перевірки необхідно зберігати спокій та продовжувати свої справи.
ОЗНАКИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ТА ОБМОРОЖЕННЯ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР
Через морозну погоду, яка встановилася останніми днями в країні, збільшилася можливість переохолодження й обмороження
Щоб вберегтись від переохолодження та обмороження, дотримуйтесь наступних правил:
– скоротіть своє перебування на вулиці, а без необхідності не виходьте на сильний мороз;
-
перед виходом на вулицю поїжте – вам необхідна додаткова енергія;
– правильно одягайтесь. Одяг повинен бути багатошаровим, бажано з натуральних тканин, він не повинен стискати рухів. У морози краще носити термобілизну. Обирайте просторе та водонепроникне взуття з теплими устілками з фетру. Обов'язково одягайте головний убір, рукавички та шарф. Рукавиці краще одягати з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині;
– за 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним захисним кремом, який не містить воду;
– не виходьте на мороз із вологим волосся;
– на морозі весь час намагайтесь рухатися – це покращить кровообіг;
– якщо довго перебуваєте на вулиці, обов'язково кожні півгодини заходьте у тепле приміщення;
– вживайте більше теплої рідини – це сприяє кращій терморегуляції організму;
– не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;
– не вживайте алкоголь. Хоча алкоголь і підсилює приплив крові до шкіри, але при цьому кров відходить від інших життєво важливих органів, у результаті чого температура тіла швидко падає;
– не торкайтесь металу руками – можна обморозити шкіру;
– не носіть на морозі металевих прикрас;
-
пам'ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її у теплому приміщенні.
При тривалому знаходженні на морозі можуть з'явитися переохолодження та навіть обмороження.
Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг, млявість, сонливість.
Допомога: якщо температура тіла вища за 34°, то людину необхідно зігріти у теплому приміщенні, дати випити теплий безалкогольний напій та нагодувати. Якщо на людині мокрий одяг, зняти його. Якщо температура тіла нижча за 34°, потрібна термінова госпіталізація.
При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур).
До обмороження більш схильні ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук та ніг.
При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.
При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з'являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла.
Третя і четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.
У разі появи симптомів обмороження потрібно звернутися до лікаря. При обмороженні неприпустимо швидко зігрівати уражені ділянки тіла (поливати гарячою водою, прикладати до гарячої батареї). Не варто розтирати уражені ділянки шкіри – можна травмувати шкіру і занести інфекцію. Постраждалого з будь-яким видом обмороження необхідно помістити у тепле приміщення, зігріти ковдрою, дати теплий чай. На обморожені ділянки тіла для поступового зігрівання накласти термоізольовану пов'язку (ватно-марлеву, бавовняну).
Подбайте заздалегідь про те, щоб зимові прогулянки були для вас комфортними і не стали причиною обмороження! Стежте за прогнозом погоди. Не виходьте з дому у сильний мороз без нагальної потреби.
100 РОКІВ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТРИЗУБА ДЕРЖАВНИМ ГЕРБОМ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ І ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГРИВНІ
25 лютого 2018 року відзначатимемо 100 років, відколи Тризуб став державним гербом УНР, а 1 березня виповнюється 100-річчя ухвалення закону УНР про гривню.
Відповідно до Указу Президента України від 22 січня 2016 року №17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років” (пункт 2) вшанування подій та видатних учасників Української революції є одним із пріоритетів діяльності органів державної влади на 2017–2021 роки. Планом заходів із відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років і вшанування пам'яті її учасників на період до 2021 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 777-р, передбачено урочисте відзначення 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки й організацію до цієї дати інформаційних, навчально-виховних, культурно-мистецьких та інших заходів.
Український інститут національної пам'яті розробив інформаційні матеріали до 100-річчя затвердження Тризуба державним гербом УНР. Під час підготовки тематичних заходів, виступів і звернень представників влади, публікацій у засобах масової інформації пропонуємо враховувати такі тези:
- Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
- У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
- У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
- Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
- Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
- Тризуб об'єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
- Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв'язок із Батьківщиною.
Чому Тризуб?
Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім'я перемоги життя над смертю... Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря.
У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці). Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.
Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.
Військо Запорозьке
У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.
Українська Народна Республіка
В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об'єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.
6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з'явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.
Там, 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.
