Новини
УВАГА!
20 січня 2021 року о 14.25 годині Департаментом цивільного захисту Харківської обласної державної адміністрації буде проводитись планова технічна перевірка засобів оповіщення населення Харківської області з включенням електросирен.
Уривчасте звучання електросирен означає - «УВАГА ВСІМ!».
Почувши звучання електросирен, необхідно включити обласне телебачення UA: ХАРКІВ або радіомовлення (дротове чи ефірне на частоті 106,1 МГц) для прослуховування повідомлень, що передаються. У подальшому діяти відповідно до отриманої інформації.
Під час проведення технічної перевірки необхідно зберігати спокій та продовжувати свої справи.
ОЗНАКИ ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ТА ОБМОРОЖЕННЯ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР
Через морозну погоду, яка встановилася останніми днями в країні, збільшилася можливість переохолодження й обмороження
Щоб вберегтись від переохолодження та обмороження, дотримуйтесь наступних правил:
– скоротіть своє перебування на вулиці, а без необхідності не виходьте на сильний мороз;
-
перед виходом на вулицю поїжте – вам необхідна додаткова енергія;
– правильно одягайтесь. Одяг повинен бути багатошаровим, бажано з натуральних тканин, він не повинен стискати рухів. У морози краще носити термобілизну. Обирайте просторе та водонепроникне взуття з теплими устілками з фетру. Обов'язково одягайте головний убір, рукавички та шарф. Рукавиці краще одягати з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині;
– за 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним захисним кремом, який не містить воду;
– не виходьте на мороз із вологим волосся;
– на морозі весь час намагайтесь рухатися – це покращить кровообіг;
– якщо довго перебуваєте на вулиці, обов'язково кожні півгодини заходьте у тепле приміщення;
– вживайте більше теплої рідини – це сприяє кращій терморегуляції організму;
– не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду;
– не вживайте алкоголь. Хоча алкоголь і підсилює приплив крові до шкіри, але при цьому кров відходить від інших життєво важливих органів, у результаті чого температура тіла швидко падає;
– не торкайтесь металу руками – можна обморозити шкіру;
– не носіть на морозі металевих прикрас;
-
пам'ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її у теплому приміщенні.
При тривалому знаходженні на морозі можуть з'явитися переохолодження та навіть обмороження.
Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг, млявість, сонливість.
Допомога: якщо температура тіла вища за 34°, то людину необхідно зігріти у теплому приміщенні, дати випити теплий безалкогольний напій та нагодувати. Якщо на людині мокрий одяг, зняти його. Якщо температура тіла нижча за 34°, потрібна термінова госпіталізація.
При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур).
До обмороження більш схильні ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук та ніг.
При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.
При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з'являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла.
Третя і четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.
У разі появи симптомів обмороження потрібно звернутися до лікаря. При обмороженні неприпустимо швидко зігрівати уражені ділянки тіла (поливати гарячою водою, прикладати до гарячої батареї). Не варто розтирати уражені ділянки шкіри – можна травмувати шкіру і занести інфекцію. Постраждалого з будь-яким видом обмороження необхідно помістити у тепле приміщення, зігріти ковдрою, дати теплий чай. На обморожені ділянки тіла для поступового зігрівання накласти термоізольовану пов'язку (ватно-марлеву, бавовняну).
Подбайте заздалегідь про те, щоб зимові прогулянки були для вас комфортними і не стали причиною обмороження! Стежте за прогнозом погоди. Не виходьте з дому у сильний мороз без нагальної потреби.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони, використання та відтворення природних ресурсів
Важливим напрямком реалізації екологічної політики та вирішення місцевих екологічних проблем полягає у впровадженні дієвих механізмів екологічної політики в органах місцевого самоврядування. В Україні національну екологічну політику окреслено в “Основних напрямах державної політики України у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затвердженої постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР. Однак реалізація даної проблеми стає ефективнішою під час виконання на місцевому рівні. Тому, що більшість проблемних питань пов'язаних з довкіллям вирішуються місцевими радами. Крім того вони більше можуть врахувати екологічні інтереси населення відповідної території. Через систему місцевих рад здійснюється політика охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, підтримки екологічного балансу. На місцевому рівні найповніше поєднуються духовні й екологічні інтереси населення, культурні й екологічні традиції. Ось чому місцевим органам влади як управлінському механізму взаємодії суспільства й природи віддається пріоритет. Низка проблем та рішень, що приймаються породжена діяльністю, що здійснюється на місцевому рівні. Місцеві органи влади будують і експлуатують комунальну інфраструктуру - системи питної води, каналізації тощо; проводять контроль за будівництвом житла і промислових об'єктів; встановлюють місцеві норми охорони навколишнього середовища; формують частку природоохоронного фонду тощо. На вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища впливають багато суб'єктів соціальних відносин, кожен з яких діє в межах повноважень, визначених законодавством і які разом становлять систему суспільно державного регулювання охорони довкілля на місцевому рівні.
Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення таких питань, як:
1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;
2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;
3) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об'єктів тваринного світу;
4) справляння плати за землю;
5) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;
6) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;
7) погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;
8) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;
9) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;
10) визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства;
11) здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами;
12) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
13) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою;
14) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;
15) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації;
16) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи;
17) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.
До найважливіших повноважень указаних органів місцевого самоврядування входить здійснення контролю за дотриманням земельного і природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.